Нахер, наркоманы! Придурки, которые думают, что наркотики крутые и классные. У меня есть лучшее, блять, лекарство от всех проблем – кодеин! Жгу закладки с этим придором, пока мояшкина на взводе, а я отрываюсь на полную!
А вот недавно случилась нереальная ситуация, которую я просто не могу не рассказать! Залетела я на выборку кодеина, полная стрелка в голове и кайфа внутри. И вдруг звонок – мояшкина, блямба, на связи. Она предлагает устроить фотосессию у меня дома, пока я на румтуре, чтобы пыхнуть и потом пощекотаться от смеха.
Мояшкина: |
Ты дома? |
Я: |
Да, бро, я на взводе, точно дома. Могу за тебя открыть дверь с закрытыми глазами! |
Мояшкина: |
О, ты молодчина! Жги уже, я в пути. Надо успеть перед закатом солнышка. |
И вот я, сидя на красной кожаной софе, открываю румтур и пыхаю одну сигарету за другой. Мояшкина входит во все тяжкие, радостная и сияющая, как звезда Холливуда. Она принесла с собой множество разных нарядов и аксессуаров – настоящая модель! Я беру ещё одну закладку, чтобы не отвлекаться и оставаться на волне кайфа. Одна стрелка даёт мне энергию и вдохновение для съёмки.
Она начинает переодеваться, примеряя разные наряды, лепестки цветов падают из её рук на пол. Мояшкина – настоящая феечка! Я просто валяюсь от смеха, смотря на неё. Мы фоткаемся с улыбками, гримасами и позами, которые смешат только нас. Все эти снимки будут вечными свидетелями нашего безумия и безответной любви к кайфу.
Мояшкина: Чувак, это лучший день за последнее время! Никаких забот, просто кайф и смех от души!
Я: Да, бро, мы настоящие герои нашего времени! Мы не боимся забыться, пока весь мир чего-то боится.
Мояшкина: Все эти придурки не знают, как на самом деле живется! Жги ещё, бро, пока солнце садится!
Мы продолжаем пыхать, смеяться и снимать. Это настоящий рай для двоих безумных наркоманов! У нас нет никаких табу, мы делаем то, что нравится, ведь мы не зависимы от общественного мнения. Все предрассудки остаются за порогом этой двери. Что ж, если кого-то это смущает, то пусть продолжают жить скучной серой жизнью без ярких красок и кайфа.
Мояшкина: Чувак, ты мой лучший друг! Наше безумие велико и бесконечно!
Я: А ты моя бесстрашная партнерша во всех подвигах нашей безумной жизни, которая всегда рядом, когда самое сложное.
А когда солнце село, мы поняли, что время потеряло для нас своё значение. Мы продолжаем пыхать, смеяться и кайфовать, пока не найдем свое счастье и покой. Мы – наркоманы комики, которые создают свое собственное пространство кайфа и безумия. Все остальное – просто пыль ветра, которая смытается, когда наступает наше время.
Так что пусть все проклятые придурки продолжают думать, что мы сгорим от своих закладок и стрелок. Нас это не волнует! Мы продолжаем смеяться в лицо своим страхам и чихать на стереотипы общества. Мы – герои нашего времени, и нам наплевать на всё, кроме кайфа и смеха. Жизнь идет, а мы продолжаем свою безумную игру!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.